вторник, 11 августа 2015 г.

Вірші про домівку

Як хочеться додому,
так хочеться до мами,
забути всі проблеми,
на мить забути все...

Таке все там рідненьке,
таке усе маленьке
і спогади сппливають
і сльози по щоці.

Так хочеться додому,
так хочеться аж край,
не треба більш нічого,
є обрій й небокрай.

Не треба більш нічого,
ні грошей ні багатства,
так хочеться додому - 
до рідного палацу!

У ту рідненьку хату,
де пів життя майнуло,
де було так багато
і все щасливе було.


Еще интересненькое:
Любій матусі (вірш)
Ветер перемен
Одинокий тополь (балада о любви)

Комментариев нет:

Отправить комментарий